Тартак - Система Нервів

Слушать Понад Хмарами... - Тартак бесплатно

P2003
Треки альбома
  • 1
    Ні, Я Не Ту Кохав
    03:32
  • 2
    Мікроff / Onнa Перевірка
    04:19
  • 3
    Байдики Бити
    03:42
  • 4
    Не Забувай Вертатись
    04:01
  • 5
    Півники
    04:08
  • 6
    Вогник
    04:08
  • 7
    Розтрусіть Свої Сідниці
    04:12
  • 8
    Вродливе М'ясо
    04:01
  • 9
    Но Пасаран!
    03:32
  • 10
    Репетиція
    03:46
  • 11
    Зима Хвора
    05:03
  • 12
    На Даху
    03:34
  • 13
    Не Убий
    03:08
  • 14
    Сонце
    03:10
  • 15
    Джамайка
    04:16
  • 16
    Понад Хмарами...

    Текст песни
    Понад хмарами зорі парами розсипаються.
    Понад росами верби з лозами колихаються.
    Місяць світиться – світло сиплеться діамантами.
    Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.

    Ти знаєш, як я за тобою сумую.
    Я не знаходжу собі місця –
    Вибігаю з дому, цілу ніч мандрую
    Вулицями міста.
    Самотнього, як я, самотнього, як ти.
    Міста, що поєднало мене з тобою,
    Міста, що розлучило тебе зі мною.
    Я хотів би запитати – навіщо?
    Та замість відповіді тільки вітер свище…
    Десь там – у безлюдних провулках,
    Де лиш бродячі пси блукають,
    Шукаючи притулку,
    Шукаючи поживи.
    В них в очах давно нічого не жевріє,
    У них нема надії, їм залишається безбарвна безнадія.
    Їх нічого вже не гріє…
    Однак я знаю – на цих порожніх вулицях нічого не шукаю –
    Просто втікаю сам від себе.
    В своїй уяві знову йду до тебе,
    Тому що хочу поєднати дві розірвані частини
    Одного цілого –
    Ніжного та сильного, чорного та білого.
    Можливо, я смішний,
    Можливо, я занадто романтичний,
    Такий однаково знайомий та однаково незвичний.
    Все просто – у моїй душі горить багаття!
    Але я хочу помовчати…
    Тепер ти маєш щось казати, Катя!

    Понад хмарами зорі парами розсипаються.
    Понад росами верби з лозами колихаються.
    Місяць світиться – світло сиплеться діамантами.
    Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.

    А незабаром вийде сонце – я йому зрадію!
    Тому що кожний новий день дає мені нову надію
    На те, що ти прийдеш, приїдеш, прилетиш…
    Та поки що не можу зрозуміти я – куди ж?…
    Куди мені себе подіти доти,
    Коли відчую на устах своїх солодкий дотик?
    Коли втоплюся в сяйві темно-карої безодні?
    Коли це буде? Завтра? Чи, можливо, вже сьогодні?
    Коли мене в свої обійми забереш ти –
    Мене всього, без залишку, без решти?
    Коли дозволиш запірнути в чорні хвилі,
    Своє тепло розлити у твоєму тілі?…
    А час іде… І скільки кроків ще мені зробити треба,
    Щоб ніч минула, зникла самота
    І я таки дійшов до тебе?
    Здогадуюсь, що там тобі без мене аж нічим не краще!
    Можливо, трошки легше…
    Можливо, значно важче…
    Ти потерпи… Я потерплю –
    Недовго вже чекати!
    Але я знову замовкаю…
    Тепер ти, Катя, маєш щось казати!

    Понад хмарами зорі парами розсипаються.
    Понад росами верби з лозами колихаються.
    Місяць світиться – світло сиплеться діамантами.
    Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.
    04:25
  • 17
    Червона Рута-97
    14:17
Другие альбомы
Комментарии

Комментарии оскорбительного характера и с использованием ненормативной лексики, а также ссылки на сторонние ресурсы, не имеющие отношение к обсуждаемой теме, удаляются.

Администрация 101.ru не несет ответственности за содержание комментариев.

Рекомендуем
Обратная связь
Внимание! У вас включен блокировщик рекламы AdBlock
При включенном плагине AdBlock, мы не можем гарантировать корректность работы всех сервисов сайта.